Facts on Russia's war against Ukraine Ukr and English

ФАКТИ ЩОДО ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
(джерело – МЗС України)

1.

Після здобуття незалежності в 1991 р. в Україні ніколи не було жодного сепаратистського руху
аж до вторгнення Росії на початку 2014 р. Росія розв’язала на Донбасі війну проти України, що
не є внутрішнім українським конфліктом.

2.

Війна на східних територіях України – це найдовший збройний конфлікт у Європі з часів Другої
світової війни, і немає жодного сумніву, що її наслідки вплинуть на майбутнє миру на континенті.

3.

СКУ закликає міжнародних лідерів підтримати розробку дорожньої карти щодо виведення
російських військ та незаконних збройних формувань разом із озброєнням з території України,
деокупації Криму та частини Донецької і Луганської областей, відновлення повного контролю за
українською стороною українсько-російського кордону, повернення додому внутрішньо
переміщених осіб та початку процесу відбудови.

4.

Будь-які переговори відносно врегулювання конфлікту в Україні повинні проходити у прозорому
міжнародному форматі, що включає участь міжнародних партнерів. СКУ закликає світових
лідерів бути гарантами прозорої мирної угоди, не допускаючи легітимізації підконтрольних Росії
терористичних організацій, відповідальних за військові злочини та злочини проти людства.

5.

США, Німеччина, Франція та Європейський Союз не повинні змушувати Україну погоджуватися
на будь-які мирні угоди, які зобов’язуватимуть Україну провести вибори на територіях Донбасу,
котрі продовжують перебувати під російською окупацією. Це назавжди дестабілізує Україну,
створивши на Сході України підконтрольний Росії анклав.

6.

Військове вторгнення Росії в Україну та анексія Криму планувалися до початку Революції
Гідності України:
-

7.

Російська агресія спрямована на знищення України як незалежної держави:
-

8.

Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з
військової операції Збройних Сил Росії із захоплення частини території України –
Кримського півострова. Цю дату не заперечує навіть Міністерство оборони Росії, оскільки
вона вказана на відомчій медалі «За повернення Криму».

Незаконна окупація Автономної Республіки Крим та м. Севастополь стала лише першим
кроком Росії, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Кремль завжди
був твердо переконаний, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою,
світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої
авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба
дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій
території квазі-держави «Новоросія». Ці плани були оприлюднені російським президентом
Владіміром Путіним у ході телевізійної програми «Діалог з росіянами» на Першому каналі
17 квітня 2014 року. Україні вдалося перешкодити повній реалізації цих планів, але російські
регулярні війська та керовані Росією незаконні збройні формування окупували окремі
райони Донецької та Луганської областей України.

Збройна агресія – лише один з інструментів гібридної війни Росії проти України.
Збройна агресія є лише одним з елементів гібридної війни Росії проти України. Іншими
елементами стали:
1) пропаганда, що базується на брехні та підміні понять;
2) торговельно-економічний тиск;
3) енергетична блокада;
4) терор і залякування громадян України;
5) кібератаки;
6) категоричне заперечення самого факту війни попри наявність безлічі неспростовних доказів;
7) використання у своїх інтересах проросійських сил та держав-сателітів;
8) звинувачення іншої сторони у власних злочинах.

9. Український народ та солідарність міжнародного співтовариства зупинили повномасштабне
вторгнення Росії в Україну:
- Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності
українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України,
Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів.
- Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля
міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН
схвалила Резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила міжнародно

визнані кордони України та відсутність будь-яких правових підстав для зміни статусу Автономної
Республіки Крим та м.Севастополя. Аналогічна позиція Генеральної асамблеї ООН була
підтверджена у Резолюції 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь
(Україна)», схваленій 19 грудня 2016 року. Окрім того, в цій Резолюції Росію називають
державою-окупантом та покладають на Москву всю відповідальність за порушення людських
прав у Криму.
-

Кабінет Міністрів Ради Європи, Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська
асамблея ОБСЄ та інші організації схвалили численні документи на підтримку територіальної
цілісності України в рамках міжнародно визнаних кордонів.

-

Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні
санкції. Вони суттєво пригальмувати російську агресію проти України, знизили ймовірність
широкомасштабного вторгнення Росії та примусили її сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках
Тристоронньої контактної групи (сторони конфлікту – Україна та Росія, а ОБСЄ як посередник)
та Нормандської четвірки (сторони конфлікту – Україна та Росія, посередники – Франція та
Німеччина). Рішення про послаблення або скасування санкцій дасть старт для нового витка
російської збройної агресії.

10. Російська агресія призвела до жахливих гуманітарних наслідків:
-

У результаті збройної агресії Росії проти України загинуло близько 9,940 осіб,
близько 23,455 було
поранено
(за
даними
ООН).
Ці
показники
зокрема
включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного
акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими
із зенітно-ракетного комплексу «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з
території Росії.

-

Близько 1.584,000 мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки
як внутрішньо переміщені особи.

-

Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26,081 км²),
м.Севастополь (864 км²), частина Донецької та Луганської областей (16,799 км²) – всього 43,744
км², що складає 7,2% території України.

-

На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і
залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Критична ситуація у сфері
прав людини в окупованому Криму була засуджена Резолюцією Генеральної асамблеї ООН
71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)» від 19 грудня
2016 року.

-

Економіка Донбасу повністю зруйнована. Устаткування багатьох колись потужних українських
заводів вивезено на територію Росії. Ситуація з затопленими гірничо-видобувними
шахтами загрожує потужною екологічною катастрофою. Російська влада не допускає експертів
для оцінки ситуації та її можливого виправлення.

-

На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського
державного кордону протяжністю 410 км.

11. Росія регулярно порушує Мінські домовленості:
-

Мінські домовленості (Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 19 вересня 2014 року
та Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) є основою політичного врегулювання конфлікту на
Донбасі. Вони постійно порушуються Російською Федерацією. Підписання Тристоронньою
контактною групою перших документів у вересні 2014 року відбулося відразу після прямого
вторгнення підрозділів регулярної армії Росії на Донбас та жорстоких боїв біля Іловайська, що

став місцем одного з найганебніших злочинів російської армії на Донбасі.
Щонайменше 366 українських військовослужбовців були вбиті та 429 поранені під час виходу з
міста по так званому «зеленому коридору» під гарантії командирів російських підрозділів.
-

Російські війська та підпорядковані їм незаконні збройні формування, всупереч положенням
Мінським домовленостей, захопили 8 ділянок території України загальною площею 1,696 км² в
районах, які відповідно до лінії, визначеної Меморандумом, повинні знаходитись на території,
підконтрольній українському уряду.

-

Серед найбільш промовистих порушень Мінських домовленостей з боку Росії – наступ та
захоплення російсько-терористичними силами міста Дебальцеве та навколишніх населених
пунктів 16-18 лютого 2015 року, відразу після підписання Мінського комплексу заходів, який
встановлював режим негайного та всеохоплюючого припинення вогню з 15 лютого 2015 року.

12. Здійснивши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні принципи та норми
міжнародного права, зокрема ті, що містяться у:
-

Статуті ООН 1945 року;

-

Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінському Заключному акті)
1975 року;

-

Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин між державами
у відповідності до Статуту ООН 1970 року;

-

Резолюції Генеральної асамблеї ООН «Визначення агресії» 1974 року;

-

Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх
незалежності та суверенітету 1965 року;

-

Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року;

-

Декларації про посилення ефективності принципу утримання від погрози силою чи застосування
сили у міжнародних відносинах 1987 року;

-

Будапештському меморандумі про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору
про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року;

-

Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997
року;

-

Договорі між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон
від 2003 року;

-

Договорі між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні
Азовського моря і Керченської протоки 2003 року;

-

Угоді між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського
флоту Російської Федерації на території України 1999 року.

13. Окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також
протиправні дії Росії на Донбасі цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а),
b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії»
(3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародноправову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну
відповідальність її вищого керівництва.
14. Росія регулярно направляє на Донбас кадрових військових і зброю, що підживлює окупацію і
триваючу агресію та унеможливлює мир:

-

Росія продовжує постачати зброю, боєприпаси та пальне на окуповану територію Донбасу через
неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону для посилення підрозділів
регулярних військ Росії та підтримуваних нею незаконних збройних формувань.

-

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ неодноразово інформувала про присутність на Донбасі
озброєнь та військової техніки, що знаходиться лише на озброєнні армії Російської Федерації.
Спостерігачі Спостережної мієнародної місії зафіксували на Донбасі важку вогнеметну
систему «Буратіно», комплекс
радіоелектронного
придушення Р-330
«Житель»,
безпілотники «Орлан-10», мобільні ЗРК «Град-П» тощо.

-

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону з Росії на Донбас продовжують
прибувати регулярні війська Росії та найманці. Російські найманці підпадають під кваліфікацію
«іноземних бойовиків-терористів» відповідно до Резолюції Ради безпеки ООН 2178 (2014) від
24 вересня 2014 року. Вони складають значну частину рядового складу створених Росією на
Донбасі 1-го та 2-го армійських корпусів (командний склад формується з кадрових офіцерів та
генералів Росії). Чисельність регулярних російських військ на Донбасі коливається від 3,600 до
4,200 військовослужбовців.

-

Всупереч Мінським домовленостям Росія та контрольовані нею незаконні збройні формування
продовжують перешкоджати доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до
неконтрольованої ділянки кордону. Візити спостерігачів носять спорадичний та нетривалий
характер у присутності членів незаконних збройних формувань.

-

Росія єдина з держав-учасниць ОБСЄ блокує розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ,
яка працює нині на двох російських пунктах перетину кордону «Гуково» та «Донецьк», на всій
ділянці російсько-українського державного кордону, прилеглого до неконтрольованої Урядом
України території Донбасу.

-

Росія відмовляється виконувати своє зобов’язання згідно з пунктом 4 Мінського протоколу від 5
вересня 2014 року щодо створення безпекових зон у прикордонних територіях України та Росії
із забезпеченням постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на кордоні.

15. Військова агресія та гібридна війна стали звичною практикою Росії:
-

Агресивна політика Росії спрямована не лише проти України. Росія порушила територіальну
цілісність Молдови та Грузії, заявляла про територіальні претензії та про готовність «захищати»
російськомовне населення країн Балтії. Росія підтримує євроскептичні та радикальні рухи в
Європі. Зафіксовані втручання російських спецслужб у виборчий процес у ході виборів
Президента США у 2016 році, кібератаки Росії проти ОБСЄ, Німеччини та Франції.

-

Жорстока воєнна кампанія Росії у Сирії спричинила потужну хвилю біженців до Європи. Існує
багато досліджень про тісні зв’язки спецслужб Росії з терористичними організаціями ІДІЛ та АльКаїда.

-

Росія регулярно залякує та/або вбиває своїх політичних опонентів - Бориса Нємцова, Сергія
Магнітського, Сергія Скрипаля та інших.

16. Зупинити російську агресію можна лише посиленням економічного і політичного тиску, включно з
посиленням санкцій за порушення Мінських мирних домовленостей.
Політичні та економічні санкції були введені у відповідь на російську агресію проти України, тому
лише припинення збройної агресії Росії проти України та відновлення суверенітету й територіальної
цілісності України може бути підставою для їхнього скасування. За інших обставин Росія
продовжуватиме свою агресію, поширюючи її на інші держави регіону.

Background on Russia’s war against Ukraine:
1) Since independence in 1991, Ukraine has never experienced any separatist movement until
Russia’s invasion in early 2014. The war in the Donbas is being waged by Russia against Ukraine
and is not an internal Ukrainian conflict.
2) The war on the eastern territories of Ukraine is the longest lasting armed conflict in Europe since
the Second World War, and the outcome will undoubtedly affect the future of peace on the
continent.
3) The UWC calls on international leaders to support the development of a road map for the withdrawal
of Russian troops and proxies along with weaponry from the territory of Ukraine, the de-occupation
of Crimea and parts of Donetsk and Luhansk oblasts, and the restoration of Ukraine’s full control
of the Ukrainian side of the Russia-Ukraine border, the return home of internally displaced residents
and the start of the rebuilding process.
4) Any negotiations on regulating the conflict in Ukraine should take place in a transparent
international format that includes the participation of international partners. The UWC calls upon
world leaders to be the guarantors of a transparent peace agreement while not allowing for the
legitimization of terrorist organizations controlled by Russia responsible for war crimes and crimes
against humanity.
5) The United States, Germany, France and the European Union should not force Ukraine to accept
any peace agreements that will obligate Ukraine to conduct elections on territories of the Donbas
that remain occupied by Russia. This will permanently destabilize Ukraine while creating an enclave
in Eastern Ukraine that is under the control of Russia.
6) Russia military invasion of Ukraine and annexation of Crimea was planned in advance of Ukraine’s
Revolution of Dignity
- Russia launched its well-planned armed aggression against Ukraine on 20 February 2014
with the military operation of its Armed Forces on seizing a part of the Ukrainian territory —
Crimean peninsula. This date is not even denied by the Russian Ministry of Defense, as it
is indicated on the departmental medal “For the return of Crimea”.
7) Russia’s aggression is aimed at destroying Ukraine as an independent state:
- Illegal occupation of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol was
just the first Russian step aimed at undermining independence and sovereignty of Ukraine.
The Kremlin has always been firmly convinced that Russia will never become a world
leader without control over Ukraine, meanwhile a democratic and prosperous Ukraine is a
threat to the current authoritarian rule in Russia. That is why the next step of the Russian
aggression was an attempt to destabilize the situation in the eastern and southern regions
of Ukraine in order to form a quasi-state “Novorossiya”. Russian President Vladimir Putin
announced this plan at the “Dialogue with the Russians” TV program on the First Channel
on 17 April 2014. Ukraine succeeded in disrupting the full implementation of his plans, but
Russian regular troops and its proxies occupied certain areas of Donetsk and Luhansk
regions of Ukraine.
8) Military aggression is just one element of Russia’s hybrid war against Ukraine.
- Military aggression is just one element of the Russian hybrid warfare against Ukraine.
Other elements encompass:
1) disinformation campaign to portray Ukraine as a failed state;
2) trade and economic pressure;
3) energy blockade;
4) terror and intimidation of Ukrainian citizens;
5) cyber attacks;
6) denial of Russia’s war against Ukraine despite irrefutable evidence;

7) use of pro-Russian forces and satellite states in its own interests;
8) falsely blaming Ukraine (a country defending against a foreign aggressor with a
near-bankrupted economy) for meddling in the 2016 US presidential elections.
9) Ukrainian volunteers and solidarity of the international community stopped a full Russian invasion
- Courageous Ukrainian soldiers and volunteers, National Guard and other defense and law
enforcement servicemen stopped the active phase of the Russian military invasion against
Ukraine.
- Joint political and diplomatic efforts of the international community constitute a crucial
element in countering Russian aggression. On 27 March 2014 the UN General Assembly
adopted the resolution 68/262 «Territorial Integrity of Ukraine» which confirmed the
internationally recognized borders of Ukraine and the absence of any legal basis to change
the status of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol. The same
stance was confirmed by the UN General Assembly resolution 71/205 “Situation of human
rights in the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine)” of 19
December 2016. Besides that, this resolution unambiguously defines Russia as an
occupying power and places all the responsibility for human rights violation in Crimea upon
Moscow.
- Numerous documents in support of Ukraine’s territorial integrity within its internationally
recognized borders were approved by the Committee of Ministers of the Council of Europe,
Parliamentary Assembly of the Council of Europe, OSCE Parliamentary Assembly and
other international organizations.
- Political and economic sanctions are the most effective tool of pressure on the aggressor
state. They significantly reduced the possibility of a large-scale invasion and forced Russia
to sit at the negotiating table, in particular within the Trilateral Contact Group (Ukraine and
Russia are parties to the conflict, the OSCE is a mediator) and Normandy Quartet (Ukraine
and Russia are parties to the conflict, France and Germany are mediators). A decision to
ease or lift the sanctions will encourage a new wave of Russian military aggression.
10) Russian aggression has created a humanitarian disaster
- Russian aggression against Ukraine has left approximately 9940 people killed and up to
23455 wounded (UN data). This number includes, in particular, 298 passengers of MH17
flight, including 80 children, killed as a result of terrorist attack on 17 July 2014, when the
Malaysian Airlines plane was shot down by the Russian servicemen from BUK missile
system that had been transferred to the occupied territory of Donbas from the Russian
Federation.
- About 1.584.000 residents of Crimea and Donbas are now internally displaced persons
after being compelled to leave their homes.
- As of today, Russia continues to illegally occupy Ukraine’s Autonomous Republic of Crimea
(26 081 km²), the city of Sevastopol (864 km²), certain areas of Donetsk and Luhansk
regions (16799 km²) — in total 43744 km² or 7,2% of the territory of Ukraine.
- The occupied areas have become a territory of fear and terror, the occupying authorities
act by repressive measures, resorting to systematic and large-scale violations of human
rights and fundamental freedoms. Alarming human rights situation in occupied Crimea was
condemned by the UN General Assembly Resolution 71/205 «Situation of human rights in
the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Ukraine)», adopted on 19
December 2016.
- Economy of Donbas has been completely destroyed. Equipment of main industrial facilities
of Donbas was dismantled and transported to the territory of Russia. Situation with flooded
mines threatens environmental disaster. Russian authorities do not allow access of experts
for assessing the threats and seeking ways to mend the situation.
- A 410 km section of the Ukrainian-Russian state border in the east remains outside the
control of the Government of Ukraine.
11) Russia continuously violates the Minsk Agreements

-

-

-

The Minsk Agreements (Protocol of 5 September 2014, Memorandum of 19 September
2014 and Package of measures of 12 February 2015) are a basis for political resolution of
the conflict in Donbas. They have been violated by the Russian Federation on a regular
basis. Signing of the first documents in September 2014 followed direct incursion of the
Russian regular troops in Donbas and intense hostilities near the city of Ilovaysk — the
place of one of the most shameful crimes, committed by the Russian Army in Donbas. At
least 366 Ukrainian servicemen were killed and 429 were wounded there while leaving the
city in the so-called “green corridor” under the guarantees of commanders of Russian
troops.
In violation of the Minsk Memorandum, Russian troops and Russia-backed illegal armed
formations seized 8 pieces of land 1696 km² in area, which had to be on the Ukrainian
government-controlled territory according to the line of contact, defined by the
Memorandum.
Debaltseve is one of the most telling examples of how Russia violated the Minsk
Agreements. Combined Russian-terrorist forces attacked and seized the city and the
outskirts on 16–18 February 2015, immediately after the Minsk Package of measures,
establishing the comprehensive ceasefire since 15 February, had been signed.

12) Due to its invasion and ongoing military aggression against Ukraine, Russia is in violation of
multiple international, bilateral and multilateral agreements it is party to, including:
i.
UN Charter (1945);
ii.
Helsinki Final Act (1975);
iii.
Declaration on Principles of International Law concerning Friendly Relations and Cooperation among States in accordance with the UN Charter (1970);
iv.
UN GA Resolution 3314 “Definition of Aggression” (1974);
v.
Declaration on the Inadmissibility of Intervention in the Domestic Affairs of States and the
Protection of Their Independence and Sovereignty (1965);
vi.
Declaration on the Inadmissibility of Intervention and Interference in the Internal Affairs of
States (1981);
vii.
Declaration on the Enhancement of the Effectiveness of the Principle of Refraining from
the Threat or Use of Force in International Relations (1987).
viii.
Budapest Memorandum on Security Assurances related to the Ukraine’s accession to the
Non-Proliferation Treaty (1994);
ix.
Agreement on Friendship, Cooperation and Partnership between Ukraine and the Russian
Federation (1997);
x.
Agreement between Ukraine and the Russian Federation on the Ukrainian-Russian state
border (2003);
xi.
Agreement between Ukraine and the Russian Federation on cooperation in use of the Azov
Sea and Kerch Strait (2003);
xii.
Agreement between Ukraine and the Russian Federation on the status and conditions of
Russian Black Sea Fleet in Ukraine (1999).
13) Russian occupation and further attempted annexation of Crimea and Sevastopol, as well as
Russian illegal actions in Donbas, fall under the definition of aggression according to the points а),
b), c), d), e) і g) Art.3 of the Annex to UN General Assembly Resolution “Definition of Aggression”
(3314(XXIX)). The following actions are a serious crime against international peace, which entails
international responsibility of the Russian Federation at the state level and international criminal
responsibility of its leadership.
14) Peace in Donbas is impossible due to the continuous flow of Russian troops, funds and weaponry
that fuel the occupation and ongoing aggression.
- Russia continues to supply weapons, ammunition and fuel to the occupied territory through
the uncontrolled section of the Ukrainian-Russian state border in order to strengthen the
units of its regular troops, deployed in Donbas, as well as the illegal armed formations, it
backs.
- OSCE Special Monitoring Mission repeatedly informed about the presence in Donbas of
weapons and military equipment that is adopted exclusively by the Russian army. SMM

-

-

-

-

observers in Donbas spotted heavy flamethrower system “Buratino”, a radio-electronic
suppression complex P-330 “Zhitel”, UAV “Orlan-10”, portable RLS “Grad-P” etc.
It is through the uncontrolled part of the Ukrainian-Russian border that Russian regular
troops and mercenaries continue to arrive to Donbas from Russia. Russian mercenaries
are qualified as “foreign terrorist fighters” in accordance with UNSC Resolution 2178 (2014)
of 24th of September 2014. They constitute significant part of Russia-formed 1 and 2 AK
army corpses (command chain consists from Russian officers and generals). The number
of regular Russian troops in Donbas is between 3,6 and 4.2 thousand troops.
In violation of the Minsk agreements, Russia and its proxies continue to impede access of
the OSCE SMM to the uncontrolled border. Visits of observers are of sporadic and shorttime nature that conducted in the presence of Russian proxies.
Russia is the only OSCE participating State blocking the expansion of the mandate of the
OSCE Observer Mission, which is now deployed at two Russian border crossing points
“Gukovo” and “Donetsk”, to the entire section of the Russian-Ukrainian state border,
adjacent to the territory in Donbas, which is out of control by the Ukrainian government.
Russia refuses to fulfill its obligation under paragraph 4 of the Minsk Protocol of 5
September 2014 on the establishment of security zones in border areas of Ukraine and
Russia with ensuring permanent border monitoring and verification by the OSCE.

15) Military aggression and hybrid warfare is Russia’s standard practice
- Russia’s aggressive policy targets not only Ukraine. Russia violated territorial integrity of
Moldova and Georgia, announced its territorial claims and the willingness to “protect”
Russian-speaking population in the Baltic States. Russia supports Eurosceptic and radical
movements in Europe. It was registered that Russian special services interfered in the
electoral campaign during the US presidential election in 2016, carried out cyber attacks
against OSCE, Germany and France.
- Russia’s brutal military campaign in Syria has resulted in increased wave of refugees to
Europe. There is much evidence of close relations between Russian special services and
terrorist organizations like ISIS and al-Qaeda.
- Russia regularly intimidates and/or assassinates its political opponents – Boris Nemtsov,
Sergei Magnitsky, Sergei Skripal to name but a few.
16) Russian aggression can be stopped only by increasing economic and political pressure, including
increasing sanctions for violation of Minsk peace agreements.
- Political and economic sanctions were imposed on Russia in response to its aggression
against Ukraine, therefore, stopping Russian military aggression against Ukraine and the
reinstatement of Ukrainian sovereignty and territorial integrity may be the only reason for
their cancellation. In other circumstances, Russia will continue its aggression, extending it
to other states in the region.